Родина

Додому до чоловіка? – або… – непросте завдання для Василіси

Василина довго не змогла заснути після розмови з Василем. Згадувала, як вперше побачила його в школі і він сів поруч з нею за партою. У той час він був перший і єдиний чоловік, який був добрий з нею.

Як клялися один одному в любові і обіцяли бути завжди разом. -Адже він досі мене любить..

. – Василина зітхнула:-Але це потрібно припиняти..

. Адже його дружина права, поки мене тут не було, вони жили щасливо, виховували дітей.

. Так і не заснувши, вона піднялася рано, за вікном ще темно було, а Василина вже розтопила російську піч і поставила варити щі в чавунці. Почала перебирати та складати речі у стареньке покривало.

-Ще потрібно до голови сходити, написати заяву, що звільняюся, – промовила вголос. У двері постукали..

. -У вас щось трапилося? Вчора так шуміли..

. – запитала тітка Клаша з порога. -Все нормально, не турбуйтеся.

.. – А ти, че це речі збираєш? Куди надумала? Василина зітхнула і видавила з себе:-повертаюся Додому, до чоловіка.

.. Тітка Клаша здивувалася:-Вони тут таке влаштували, а ти до них зібралася.

.. Василина не стрималась і заплакала:-Заважаю я тут всім, ну куди мені податися.

.. -Ну, що ти дитино.

.. Заспокойся.

.. Не пори гарячки.

.. – тітка Клаша обіймала і заспокоювала заплакану Василину.

-А давай, бери свої речі, доньку і пішли зі мною. Поживаєш у нас, поки все не владнається..

. -Не хочу вам заважати..

. -Нічого такого. Борька постійно на роботі, а я вдома одна.

І тобі буде легше, залишиш Машеньку зі мною, не будеш її по полях тягати…

***Зелене дерево, хоч і гнеться, але держитсяВетвистое дерево, хоч і гнеться, але держитсяВести в селі розлітаються швидко і ось вже в магазинчику знову баби обговорюють останні події: Василина тепер живе з Борькою, начебто навіть збираються йти в сільраду розписуватися…

-Швидко вона своєму чоловікові заміну знайшла. А адже він приїжджав, такий видний з себе і грамотний. -Ох.

Вже ця молодь…

Ось у наш час, все було по іншому…

Клавдія щасливо посміхалася, слухаючи такі пересуди, здається тепер їй нема чого побоюватися. ***А Василина не звертала уваги на плітки, які розпускають про неї. Цілими днями на роботі, а ввечері її зустрічала донька.

І вони сиділи вдвох на ганочку, милувалися заходом. Іноді до них приєднувався Борька, мовчки сидів поруч і крадькома задивлявся на Василину. ***До Василя теж дійшли чутки.

Він кілька разів намагався перехопити дівчину на полі під час обіду, щоб все з’ясувати, але Борис завжди вставав між ними. А вночі приходив на заповітну лавочку і дивився на темні вікна будинку. Одного разу все-таки Василина підійшла до нього:-Прости мене і забудь.

Не вийде у нас з тобою нічого…

Не хочу я дітей без батька залишати. Не буде нам щастя на чужому нещасті. Василь не зміг навіть слова мовити у відповідь.

.. Мовчки підвівся і пішов.

З тих пір він більше до хати Василини не приходив, але ходив хмара хмарою, з Клавою не розмовляв і тільки маленький син міг змусити його посміхнутися. ***Іван після поїздки в село влаштувався на роботу. Іноді після роботи не з’являвся вдома, де він ночував, невідомо.

А Раїса Петрівна виношувала план, як забрати онучку…

У вихідний день в гості до Василині заглянула тітка Аня:-щось ти до нас у гості не заходиш? Ми ж як-не рідня…

Хоч би Машеньку відпустила б, з моїми б онуками пограла…

Василину всю пересмикнуло, коли почула теткины речі, згадала, як вона жила у них, немає не хоче вона для своєї дочки такого ж. І тітка Аня після походу до племінниці писала листа своїй подрузі:-Поки що нічого не виходить, але я що – небудь придумаю. Повідомлю, коли все вийде.

.. Закінчення слід.
.. Початок здесьПолная версія

Related posts

Leave a Comment